Технічним комітетом стандартизації є форма співробітництва заінтересованих юридичних та фізичних осіб з метою організації і виконання робіт з міжнародної, регіональної, національної стандартизації у визначених сферах діяльності та за закріпленими об’єктами стандартизації.
ПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ
щодо організаційної діяльності ТК
Яка процедура прийняття нових колективних та індивідуальних членів у діючий технічний комітет стандартизації?
Відповідно до 9.6 ДСТУ 1.14 нові колективні та індивідуальні члени, які мають наміри брати участь у роботі діючого ТК, мають повідомити про цей намір ТК.
Згідно з 7.1.3 і 9.6 ДСТУ 1.14 організація, яка має на меті стати колективним членом ТК, подає заяву, в якій зазначає, що вона має намір брати участь у роботі ТК як колективний член, а також зазначає ім’я, прізвище, місце роботи та посаду особи, яку уповноважено брати участь у роботі ТК, і термін, до якого її уповноважено брати участь у роботі ТК.
Згідно з 9.6 ДСТУ 1.14 індивідуальний член, який має на меті стати членом ТК, подає заяву, в якій зазначає, що має на меті брати участь у роботі ТК, а також зазначає своє ім’я, прізвище, місце роботи та посаду (у разі наявності) й термін, до якого він передбачає брати участь у роботі ТК.
Відповідно до 9.7 ДСТУ 1.14 рішення щодо прийняття нового члена до складу ТК ухвалюють члени ТК голосуванням.
Згідно з 14.6 ДСТУ 1.14 рішення ТК оформлюють протоколом ТК.
Відповідно до 9.9 ДСТУ 1.14 ТК повідомляє НОС про зміни, що відбуваються у складі ТК, для видання відповідного наказу НОС.
Чи можуть бути прийняті нові колективні та індивідуальні члени в ТК без згоди усіх дійсних членів ТК, як колективних так і індивідуальних?
Згідно з 9.7 ДСТУ 1.14 рішення щодо прийняття нового члена до складу ТК ухвалюють члени ТК голосуванням. Відповідно до 15.7 ДСТУ 1.14 ж) члени ТК обов’язково голосують стосовно пропозицій щодо прийняття нових членів ТК. Згідно з 15.1 ДСТУ 1.14 у процедурі голосування з будь-якого питання щодо технічної діяльності ТК беруть участь тільки члени ТК (колективні та індивідуальні члени). Згідно з 14.7 ДСТУ 1.14 засідання ТК вважають правомочним, якщо загальна кількість присутніх членів ТК не менше ніж 2/3 членів ТК. Відповідно до 14.9 ДСТУ 1.14 рішення ТК вважають прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше ніж 2/3 членів ТК.
Чи допускається прийняття нових колективних членів ТК, які є іноземними компаніями, та індивідуальних членів, які є громадянами іноземних країн, у технічний комітет стандартизації та яким чином забезпечити дотримання ними Конституції України та чинних нормативно-правових актів України в галузі стандартизації у разі їх прийняття в члени технічного комітету стандартизації та здійснення ними діяльності у складі ТК?
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про стандартизацію» (далі — ЗУ) заінтересованою особою є будь-яка фізична або юридична особа, яка має безпосередній або опосередкований інтерес щодо діяльності у сфері стандартизації та/або застосування її результатів.
Згідно з частиною першою статті 15 ЗУ технічним комітетом стандартизації є форма співробітництва заінтересованих юридичних та фізичних осіб з метою організації та виконання робіт з міжнародної, регіональної, національної стандартизації у визначених сферах діяльності та за закріпленими об’єктами стандартизації.
Згідно з роз’ясненням Міністерства юстиції України відповідно до пункту 3.9.1 підрозділу 3.9 розділу III Класифікації організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 р. № 97 (v0097609-04), визначено, що підприємцем є фізична особа, яка є громадянином України, іноземним громадянином, особою без громадянства, що здійснює підприємницьку діяльність. Тобто громадяни іноземних країн можуть брати участь у роботі ТК як індивідуальні члени.
Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Тобто іноземна компанія, яка не має представництва в Україні та не зареєстрована у встановленому законом порядку, не є юридичною особою та відповідно не має права брати участь у процесі стандартизації.
Секретаріат ТК обов’язково ознайомлює членів ТК з правами та обов’язками членів ТК та процедурами проведення робіт національної стандартизації відповідно до Положення про ТК та національних стандартів.
Яким чином потрібно обирати голову ТК та його заступників та чи потрібно підтвердження їх повноважень у разі суттєвих змін, які відбулися в об’єднанні заінтересованих сторін (громадська спілка, асоціація), яке було ініціатором створення технічного комітету стандартизації?
Згідно з 10.1 ДСТУ 1.14 голову ТК та заступника голови ТК обирають за пропозицією членів ТК на засіданні ТК голосуванням на період не більше ніж п’ять років.
Відповідно до 10.2 ДСТУ 1.14 кожне наступне подовження терміну виконання обов’язків голови ТК та заступника голови ТК однією і тією самою особою може бути запропоновано членами ТК на строк не більше ніж два роки.
Відповідно до 14.2 ДСТУ 1.14 засідання ТК обов’язково скликають у разі розгляду питань щодо обрання кандидатур на посаду та зміни голови ТК, заступника голови ТК та відповідального секретаря ТК.
Згідно з 14.10 ДСТУ 1.14 у разі розгляду на засіданні ТК питання обрання кандидатур на посаду голови ТК, заступника голови ТК, якщо відсутні на засіданні ТК голова та заступник голови ТК, обирається головуючий засідання ТК із членів ТК.
Недопустимо обирати головуючим на засіданні ТК члена ТК, який є претендентом на посаду голови ТК або заступника голови ТК.
Увипадках суттєвих змін, які відбулися в організації, яка була ініціатором створення ТК, члени ТК можуть ініціювати дострокове припинення повноважень голови ТК та/або заступника голови ТК (10.6 б) ДСТУ 1.14).
Хто може бути кандидатом на посаду голови ТК та чи може бути висунуто кандидатом особу, яка є індивідуальним членом ТК та не є громадянином України
Кандидат на посаду голови ТК обирається із членів ТК, тобто це може бути представник організації, яка є колективним членом ТК або індивідуальний член ТК.
НОС рекомендує обирати кандидатуру на посаду голови ТК з громадян України у зв’язку з тим, що дана особа повинна брати активну участь у роботі ТК.
Для належного виконання своїх обов’язків голова ТК повинен постійно перебувати на території України.
Які повноваження має голова ТК та його заступники та які рішення має право приймати голова ТК самостійно, без обговорення, голосування або іншої участі з боку колективних та індивідуальних членів ТК?
Відповідно до 10.3 ДСТУ 1.14голова ТК розробляє технічну політику діяльності ТК відповідно до мети й завдань стандартизації у визначеній сфері діяльності та відповідає за загальне керування ТК, беручи до уваги всі підкомітети (далі — ПК) та робочі групи (далі — РГ), створені у складі ТК. Голова ТК:
а) організовує роботу ТК та приймає необхідні рішення щодо діяльності ТК;
б) координує діяльність членів ТК та розподіляє між ними обов’язки;
в) дає настанови відповідальному секретарю ТК стосовно виконання його обов’язків;
г) скликає засідання ТК та головує на них, затверджує порядок денний засідань ТК, проводить засідання ТК та забезпечує висловлення всіх поглядів;
д) організовує підготовку документів і матеріалів щодо діяльності ТК для розгляду НОС, керівної ради НОС тощо;
е) затверджує Програму роботи ТК та План робіт ТК на відповідний рік;
ж) погоджує технічні завдання на розроблення проектів національних нормативних документів (далі — НД), візує остаточні редакції проектів національних НД, розроблених ТК;
и) підписує всі листи ТК, протоколи засідань, резолюції, звіти про результати голосування членів ТК, а також інші документи, створені під час діяльності ТК;
к) розглядає звіти ПК, РГ;
л) забезпечує дотримання членами ТК вимог законодавства, нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів Мінекономіки та НОС, що регулюють відносини у сфері стандартизації, Положення про ТК, національних НД, що стосуються діяльності ТК, інших установлених правил діяльності у сфері стандартизації;
м) контролює виконання членами ТК їх обов’язків;
н) залучає експертів і фахівців з інших організацій для роботи в ТК;
п) через секретаріат ТК надає консультації заінтересованим сторонам стосовно питань, пов’язаних з діяльністю ТК.
Згідно з 10.4 ДСТУ 1.14 заступник голови ТК виконує делеговані головою ТК функції, а також функції голови ТК за його відсутності. Голова ТК може самостійно приймати рішення щодо часу та місця проведення засідання ТК, узгоджуючи це з секретаріатом ТК (14.4 ДСТУ 1.14).
Голова ТК не може самостійно приймати рішення щодо:
а) створення ПК;
б) нової сфери діяльності та об’єктів стандартизації ТК;
в) змін структури ТК;
г) припинення діяльності ТК або ПК;
д) кандидатур на посади заступника голови ТК та відповідального секретаря ТК;
е) організації, яку уповноважено на здійснення функцій секретаріату ТК;
ж) прийняття нових членів ТК;
з) пропозицій, які передбачено внести до Програми робіт ТК та Програми робіт з національної стандартизації;
и) проектів національних НД;
к) скасування національних НД;
л) відновлення дії національних НД. Зазначені вище питання потребують обов’язкового голосування членами ТК (15.7 ДСТУ 1.14). Припинення повноважень членів ТК також потребує обов’язкового голосування членами ТК.
Які документи має право підписувати голова ТК одноосібно, без участі інших членів ТК, зокрема заступників голови ТК і відповідального секретаря ТК, та надавати їх від ТК у зовнішні організації?
Голова ТК одноосібно має право підписувати супровідні листи та звернення
з питань, які належать до сфери діяльності ТК.
Які повноваження має відповідальний секретар ТК та які рішення має право приймати відповідальний секретар ТК самостійно, без обговорення, голосування або іншої участі з боку колективних та індивідуальних членів ТК?
Відповідальний секретар ТК не має права самостійно приймати рішення щодо діяльності ТК (без обговорення, голосування або іншої участі з боку колективних та індивідуальних членів ТК).
Відповідно до 11.2 ДСТУ 1.14 відповідальний секретар ТК організовує проведення робіт ТК, керує технічними й адміністративними функціями секретаріату ТК.
Згідно з 11.3 ДСТУ 1.14 відповідальний секретар ТК:
а) веде діловодство ТК;
б) готує проведення засідань ТК, складає проекти планів проведення засідань ТК, порядків денних проведення засідань ТК, протоколів ТК та резолюцій ТК;
в) повідомляє членам ТК про дату, час, місце проведення засідань та їх порядок денний і забезпечує їх необхідними документами та іншою інформацією з питань, внесених до порядку денного засідань ТК;
г) готує проекти планів голосування ТК, бюлетені для голосування, розповсюджує їх, аналізує заповнені членами ТК бюлетені для голосування, рахує результати голосування, складає звіти про результати голосування;
д) оформлює документи, прийняті (розглянуті) ТК;
е) забезпечує зберігання протоколів засідань ТК, бюлетенів для голосування ТК і кореспонденції;
ж) готує проект Положення ТК та зміни до нього;
и) відвідує засідання ПК, РГ, які вимагають його присутності;
к) залучає до роботи членів ТК, складає та веде перелік членів ТК (колективних членів ТК, їх повноважних представників та індивідуальних членів ТК), нагадує членам ТК про сплив терміну членства та необхідність брати активну участь у роботі ТК.
Які документи має право підписувати відповідальний секретар ТК одноосібно, без участі інших членів ТК, зокрема голови ТК та його заступників, та надавати від ТК у зовнішні організації?
Відповідальний секретар ТК не має права одноосібно підписувати документи щодо діяльності ТК.
Право підпису будь-якої документації щодо діяльності ТК мають голова ТК
та заступник голови ТК.
Чи є проведення засідань ТК обов’язковою формою роботи ТК та які питання можна вирішувати без проведення засідань ТК?
Організаційною формою роботи ТК є засідання, які проводять не рідше ніж один раз на рік (14.1 ДСТУ 1.14).
Наводимо перелік питань, які згідно з ДСТУ 1.14 потребують розгляду членами ТК на засіданні ТК, а саме:
– створення ПК;
– схвалення нової сфери діяльності та об’єктів стандартизації ТК;
– внесення змін до структури ТК;
– внесення змін до керівного складу ТК (голови ТК, заступника голови ТК та відповідального секретаря ТК);
– внесення змін до Положення про ТК;
– зміна організації, яку уповноважено на здійснення функцій секретаріату ТК;
– прийняття нових членів до складу ТК;
– розгляд пропозицій, які передбачено внести до Програми робіт ТК та Програми робіт з національної стандартизації;
– розглядпроектів національних НД;
– скасування національних НД;
– відновлення дії національних НД;
– припинення повноважень членів ТК;
– припинення діяльності ТК або ПК;
– проведення річних підсумків діяльності ТК (звітність ТК).
Усі інші питання щодо діяльності ТК можуть бути вирішені без проведення засідань ТК.
Чи є обов’язковим проведення засідання ТК з метою прийняття нових членів ТК, виведення членів ТК зі складу ТК та за іншими питаннями, які стосуються складу ТК?
Відповідно до 9.7 та 15.7 ж) ДСТУ 1.14 члени ТК обов’язково голосують стосовно прийняття нових членів ТК.
Згідно з 9.8 в) ДСТУ 1.14, якщо колективний або індивідуальний член ТК не виконує своїх повноважень, рішення щодо виведення члена зі складу ТК приймають члени ТК голосуванням.
Відповідно до 14.9 ДСТУ 1.14 рішення ТК вважають прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше ніж 2/3 членів ТК.
Голосування щодо прийняття та виведення членів зі складу ТК може бути проведено дистанційно, тобто за допомогою бюлетеня голосування.
За результатами голосування оформлюють протокол дистанційного засідання ТК.
Чи є обов’язковим проведення засідання ТК з метою внесення змін у поточну діяльність ТК, зокрема для обговорення пропозицій щодо зміни методу прийняття стандартів та пропозицій щодо змін (доповнень) до Програми національної стандартизації?
Відповідно до 15.7 з), и), к), л) ДСТУ 1.14 члени ТК обов’язково голосують щодо:
– пропозицій, які передбачено внести до Програми робіт ТК та Програми робіт з національної стандартизації;
– проектів національних НД;
– скасування національних НД;
– відновлення дії національних НД.
Пропозиції щодо зміни методу прийняття стандартів та пропозиції щодо змін (доповнень) до Програми робіт з національної стандартизації також повинні розглядати члени ТК (можна проводити процедуру дистанційного голосування).
Чи є оформлення протоколу засідання ТК обов’язковим та чи можуть рішення ТК, прийняті на засіданні, бути викладені в іншому документі?
Згідно з 14.6 ДСТУ 1.14 рішення ТК оформлюють протоколом ТК. Оформлення протоколу засідання ТК є обов’язковим.
Хто повинен брати участь у засіданні ТК, щоб рішення, які приймали на цьому засіданні, можна було вважати прийнятими згідно з правилами національної стандартизації?
Згідно з 15.1 ДСТУ 1.14 у процедурі голосування з будь-якого питання щодо діяльності ТК беруть участь тільки члени ТК (колективні та індивідуальні члени).
Відповідно до 14.7 ДСТУ 1.14 засідання ТК вважають правомочним, якщо загальна кількість присутніх членів ТК не менше ніж 2/3 членів ТК.
Згідно з 14.9 ДСТУ 1.14 рішення ТК вважають прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше ніж 2/3 членів ТК.
Просимо враховувати, що юридична особа(підприємство, установа, організація тощо) є колективним членом ТК, тобто всі співробітники юридичної особи є членами ТК. У той же час колективний член бере участь у роботі ТК через свого одного уповноваженого представника, який діє від імені юридичної особи,
та висловлює єдину позицію юридичної особи (всіх співробітників), яка його уповноважила, голосуванням.
Згідно з 9.9 ДСТУ 1.14 колективний член може постійно змінювати свого уповноваженого представника, повідомляючи про це НОС.
Отже, інформуємо, що організація – колективний член ТК може в будь-який час змінити свого уповноваженого представника в ТК за допомогою відрядження на засідання ТК будь-якого свого співробітника, попередивши НОС листом щодо призначення цієї особи уповноваженим представником. Зазначаємо, що в разі відсутності відповідного листа НОС не має підстав для визначення особи уповноваженим представником від організації, тобто цей голос не буде зараховано під час підрахунку голосів.
Ураховуючи наведене вище, зазначаємо, що згідно з ДСТУ 1.14 під час підрахунку голосів на засіданні ТК голоси рахують у такий спосіб: колективний член (його уповноважений представник) — 1 голос, індивідуальний член — 1 голос.
За будь-яких видів голосування від організації – колективного члена ТК може бути подано і зараховано лише один голос. У протоколі ТК в переліку присутніх має бути чітко визначено прізвище, ім’я та по батькові уповноваженого представника
та організацію, яку він представляє.
Чи є обов’язковою участь у засіданні ТК голови ТК та його заступників, а також відповідального секретаря? Чи можна передавати повноваження для участі у засіданні від голови ТК, його заступників та відповідального секретаря іншим особам?
Відповідно до 14.8ДСТУ 1.14засідання ТК веде голова ТК, а в разі його відсутності — за його дорученням заступник голови ТК.
Згідно з 14.10 ДСТУ 1.14 в разі розгляду на засіданні ТК питання обрання кандидатур на посаду голови ТК, заступника голови ТК, якщо відсутні на засіданні ТК голова та заступник голови ТК, обирають головуючого засідання ТК із членів ТК. Недопустимо обирати головуючим на засіданні ТК члена ТК, який є претендентом на посаду голови ТК або заступника голови ТК.
У разі відсутності відповідального секретаря ТК на засіданні ТК тимчасово обирають секретаря засідання із членів ТК.
Чи допустимо передавання повноваження, зокрема для голосування, від уповноважених представників колективних членів ТК іншим особам, які присутні на засіданні ТК, зокрема індивідуальним членам ТК, голові ТК або його заступникам?
У процедурі голосування на засіданні ТК беруть участь уповноважені представники колективних членів ТК (від організації рахують один голос) та індивідуальні члени ТК.
Відповідно до 9.13 ДСТУ 1.14 члени ТК не мають права передавати своїх повноважень іншим особам.
Що робити, якщо організація –колективний член ТК припинила свою діяльність як юридична особа?
Згідно з 9.8 а) ДСТУ 1.14 дострокове припинення повноважень члена ТК здійснюють через обставини, що унеможливлюють виконання ним обов’язків члена ТК.
Питання щодо виведення зі складу ТК організації – колективного члена ТК, яка припинила свою діяльність як юридична особа, схвалюють на засіданні ТК не менше ніж 2/3 голосів членів ТК.
Правила коректності підрахунку голосів. Чи має право окремого голосу голова ТК, відповідальний секретар, заступник голови ТК?
Згідно з ДСТУ 1.14 голова ТК, відповідальний секретар, заступник головиТК не мають права окремого голосу.
Голова ТК, заступник голови ТК та відповідальний секретар ТК голосують у разі, якщо вони є уповноваженими представниками колективних членів ТК або індивідуальними членами ТК.
Чи має право окремого голосу голова ТК, відповідальний секретар, заступник голови ТК, якщо вони представляють одну організацію?
Згідно з п. 9.5 ДСТУ 1.14 колективний член ТК подає голові ТК заяву, в якій зазначає ім’я, прізвище, посаду особи, яку уповноважено брати участь у роботі ТК, й термін, на який її уповноважено.
Уповноваженим представником від колективного члена може бути лише одна особа з керівного складу ТК, якщо вони представляють одну організацію.
Чи можна обирати від одного колективного члена кількох уповноважених представників з плаваючим правом голосу? Наприклад, якщо одна організація висуває кількох різнопланових фахівців (фахівець з технології виробництва крохмалю, фахівець із технологічного обладнання, фахівець із теплотехнічного обладнання, фахівець із технології виробництва цукру), які готові брати участь у роботі ТК за своїм вузькопрофільним напрямком. Чи має бути зафіксований один уповноважений представник від однієї організації, який буде приймати рішення, які не стосуються його профілю?
Відповідно до 9.6 ДСТУ 1.14 організація, яка має на меті стати колективним членом ТК, подає голові ТК заяву, в якій зазначає ім’я, прізвище, посаду особи, яку уповноважено брати участь у роботі ТК, і термін, на який її уповноважено брати участь у роботі ТК. У переліку членів ТК від кожного колективного члена зазначають одного уповноваженого представника.
Також зазначаємо, що організація –колективний член ТК може у будь-який час змінити свого уповноваженого представника в ТК за допомогою відрядження на засідання ТК будь-якого свого співробітника (вузькопрофільного фахівця), попередивши ТК та НОС листом щодо призначення цієї особи уповноваженим представником.
Чи може стати індивідуальним членом ТК працівник колективного члена ТК?
Відповідно до 9.5 ДСТУ 1.14 індивідуальними членами ТК можуть бути провідні науковці та фахівці, які бажають брати участь у роботі ТК, діють від свого імені та висловлюють власну думку.
На який термін обирають уповноважених представників від колективних членів ТК?
ДСТУ 1.14 не визначено терміну повноважень представників, яких призначають колективні члени ТК. НОС рекомендує призначати уповноважених представників колективних членів ТК терміном на два роки.
У якому випадку може бути припинено діяльність голови ТК? Чи може керівник НОС звільнити голову ТК?
Відповідно до 10.1 ДСТУ 1.14 голову ТК та заступника голови ТК обирають за пропозицією членів ТК на засіданні ТК голосуванням на період не більше ніж п’ять років.
Згідно з 10.6 ДСТУ 1.14 дострокове припинення повноважень голови ТК та/або заступника голови ТК здійснюють:
а) відповідно до заяви голови ТК та заступника голови ТК про складання своїх повноважень або через інші обставини, що унеможливлюють виконання ними обов’язків;
б) за пропозицією членів ТК.
Якщо ТК досягнуто консенсус щодо зміни голови ТК та/або заступника голови ТК, ТК не пізніше ніж через один місяць після прийняття цього рішення здійснює заходи щодо обрання голови ТК та/або заступника голови ТК.
Відповідно до 10.7 ДСТУ 1.14 ТК повідомляє НОС про зміни голови ТК та/або заступника голови ТК для видання відповідного наказу НОС.
Зазначаємо, що голова ТК не є підлеглим керівника НОС та не може бути звільненим за відповідним наказом.
Припинення діяльності голови ТК може бути затверджено наказом ДП «УкрНДНЦ», яке виконує функції НОС, за результатами протоколу засідання ТК, на якому 2/3 членів ТК було прийнято рішення про припинення повноважень голови ТК.